Договір дарування, дарча

Найбільш поширене використання договору дарування як засобу передачі квартири, ділянки, приватного будинку та іншого нерухомого майна між родичами. Що виправдано, так як немає сенсу продавати і платити податок з продажу якщо між родичами досягнута домовленість.

Другий найбільш частою причиною використання дарування як засобу для передачі нерухомості є спроба уникнути сплати податку при угоді купівлі-продажу. Наскільки це ризиковано — читайте нижче.

Згідно з угодою дарування (будинки, квартири, земельної ділянки, автомобіля, корпоративних прав) одна сторона (Дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (Обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Договір дарування є безоплатним, тому дарувальник не має права вимагати від обдаровуваного особи зустрічних дій майнового або немайнового характеру.

Предметом договору дарування може бути будь-яке майно, крім тих предметів (речей) які вилучені з товарообігу.

Подарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.

Договір дарування нерухомого майна підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Якщо дарувальнику відомо про недоліки (несправностей) речей, які є подарунком, або їх особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров’я, майна обдаровуваного або інших осіб, він зобов’язаний повідомити про них обдаровуваного.

Договір дарування від імені дарувальника може укласти його представник. Доручення (довіреність) на укладення договору дарування, в якому не встановлено імені обдаровуваного, є недійсним.

Предмети особистого користування та побутового призначення передаються в дар і відчужуються в результаті усних домовленостей, якщо ж предмет дарування більш значний і цінний — потрібно укласти письмовий договір дарування.

Договір дарування (дарча) фіксує добровільну передачу однією особою свого майна (в тому числі нерухомого) у власність іншій особі безоплатно. Договір дарування належить до класу «реальних договорів», тобто вступає в силу з моменту передачі предмета договору в користування іншій особі. Це означає, що якщо дарувальник обіцяв зробити подарунок, але не зробив — звертатися до суду марно. Зате якщо майно передано в дар за договором дарування, дарувальник вже не може скасувати свою волю і заявити, ніби майно у нього вилучили безпідставно.

Договір дарування є безоплатною угодою, а значить, обдарований після прийняття майна в дар не несе перед дарувальником ніякої матеріальної відповідальності.

Дієздатність дарувальника — найважливіша умова для укладення договору дарування. Якщо сторонами договору дарування стають неповнолітні особи або особи з обмеженою дієздатністю, потрібна згода батьків (в першому випадку) або опікунів.

Договір дарування фіксує не тільки волю дарувальника, але і згода обдаровуваного особи прийняти майно.

Договір дарування посвідчується нотаріусом тільки при наявності правовстановлюючих документів на майно, яке передається в дар. Також нотаріус повинен переконатися у відсутності заборони на відчуження об’єкта дарчим. Не може бути передано в дар арештоване майно.

Якщо в дар передається майно, що є спільною власністю подружжя (наприклад, квартира або будинок, набуті під час шлюбу), для посвідчення дарчим потрібна згода другого з подружжя — письмове та нотаріально завірене. Один з подружжя в своїй заяві про згоду може вказати, кому саме він згоден подарувати майно. Нотаріус зобов’язаний перевірити, щоб умови, викладені в злагоді, збігалися з умовою договору дарування.

Якщо дарувальником виступає юридична особа, нотаріус перевіряє, чи дозволяють установчі документи здійснювати дарування.