Договір позики
Бувають ситуації, коли може знадобитися зайняти або позичити певну суму грошей або яку-небудь річ. У такій ситуації для того, щоб підтвердити факт передачі грошей або речей, існують 2 можливі варіанти - розписка і договір позики.
Про договір
Що відносно розписки, то це найпростіший і не вимагає особливих витрат варіант. Для оформлення розписки не буде потрібно звертатися до нотаріуса, достатньо буде самостійно уважно і грамотно скласти її і підписати. Але тут важливо розуміти, що вибравши даний варіант, можна зіткнутися з проблемами при спробі повернути борг.
Людина, яка взяла в борг, може виявитися несумлінним, заявити в суді, що це не його підпис або що він брав у борг набагато меншу суму. Розгляд і всілякі експертизи, наприклад, справжності почерку, можуть затягнутися надовго і коштувати недешево.
Серед договорів завіряються нотаріусами, саме договір позики робить угоду більш захищеною і врегульованої з правової точки зору, ніж звичайна розписка.
Згідно договору позики одна сторона (позикодавець) зобов’язується передати другій стороні (позичальникові) грошові кошти або ж інші речі, а позичальник зобов’язується повернути таку ж суму грошей або речі в такій же кількості і такої ж якості. Договір позики може вважатися укладеним з моменту передачі предмета позики (як правило, грошової суми) позичальникові.
Для складання договору позики найкраще звернутися до нотаріуса, в такому випадку Ви гарантовано отримаєте кваліфіковану допомогу при його складанні, а також, в разі необхідності, грамотну консультацію при виникненні спірних питань.
Документи для оформлення договору позики.
* Нотаріусу надаються виключно оригінали документів!
- Паспорт
- Ідентифікаційний номер за ДРФО
Для посвідчення договору позики (інакше кажучи — позики) сторони повинні пред’явити нотаріусу паспорт і довідку з ідентифікаційним номером. Приймаються тільки оригінали названих документів.
Умови укладення договору позики.
За договором позики (позики) одна сторона передає іншій гроші або речі. При цьому обумовлюються умови і терміни повернення позики ссудодателю. Договір позики вступає в дію з моменту передачі позичальнику обумовленої в ньому суми коштів або предмета (предметів).
Якщо в позики береться сума, в 10 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум, або предмет такої вартістю — договір повинен бути складений у письмовій формі. Якщо позику дає юридичну особу, договір не може бути усним навіть при мінімальній вартості.
Підтвердити укладення договору позики можна розпискою позичальника про отримання грошей або іншого об’єкта договору позичальником.
Фізичної або юридична особа, позички кошти, має право отримувати відсотки від позичальника: їх розмір може бути обговорений у договорі позики або ж вони можуть нараховуватися автоматично (у відповідність з обліковою ставкою Нацбанку України).
Повернення позики
Терміни та порядок повернення позики позичальником встановлюються договором позики. Якщо предметом договору були не грошові кошти, а речі, повернуті власникові вони повинні бути в тій же кількості і в тому ж стані, в якому передавалися позичальнику.
Якщо в договорі сказано, що позика повинна бути повернена не в певний термін, а на вимогу позикодавця, то задовольнити цю вимогу позичальник зобов’язаний протягом 30 днів з моменту пред’явлення.
Безпроцентну позику позичальник може повернути позикодавцеві достроково (якщо заборона на це не встановлено самим договором).
Порушення договору позичальником.
Якщо не повернув позику вчасно позичальника, буде зобов’язаний оплатити її в порядку, встановленому 625-ю статтею Цивільного кодексу України. До статей 549-552 цього ж кодексу доведеться звернутися, якщо позичальник не повернув вчасно речі і в результаті повинен сплатити неустойку. Розмір неустойки нараховується, починаючи з дня повернення позики, встановленого відповідним договором, до дня, коли взяті в борг речі були повернуті фактично.
Договір позики може встановлювати повернення позики з розстрочкою (частинами). Якщо позичальник повертається чергову частину боргу не в установлений термін (із запізненням), позикодавець може вимагати достроково повернути решту позики або сплатити відсотки (право на їх отримання встановлено Цивільним кодексом України, стаття 1048).
Оскарження договору позики в судовому порядку.
Якщо позичальник не отримав від позикодавця кошти або речі відповідно до договору (або отримав — але менше, ніж сказано в договорі), він може оскаржити договір в суді. Якщо сума договору така, що він міг бути укладений тільки письмово, суд, виносячи рішення, не може спиратися виключно на усні домовленості і показання свідків.
Однак все це може бути прийнято судом до уваги, якщо стане очевидним, що договір був укладений в результаті насильства, обману або що в злочинну змову вступили ссудодатель і представник позичальника.
Якщо свої зобов’язання за договором їх не виконує позичальник, в суд може звернутися ссудодатель, в тому числі з вимогою про дострокове повернення позики.
Трансформація боргу в судове зобов'язання.
Якщо борг виник як наслідок процедур купівлі-продажу або оренди, сторони за взаємною згодою можуть перекваліфікувати борг в позикове зобов’язання і прописати у відповідному договорі терміни і умови повернення вже не боргу, а позики.
Стаття 1047 Цивільного кодексу України встановлює правила заміни боргу кредитним (позичковим) зобов’язанням в формі, передбаченої для договору позики.