Договір про сплату аліментів на дитину

Розлучення сімейної пари не знімає з подружжя обов’язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття, при чому такий обов’язок покладений в рівній мірі на обох батьків. У разі розлучення найзручнішим способом виконання такого обов’язку по утриманню дитини є сплата одним з батьків (переважно батьком) аліментів на утримання дитини.

Згідно з чинним законодавством, аліменти — це грошові кошти на утримання дитини, які виплачуються добровільно згідно із заявою одного з батьків, нараховуються з його зарплати / пенсії, або нараховуються згідно з укладеним між батьками договором про сплату аліментів. У тому випадку, якщо сторона, яка зобов’язана сплачувати аліменти, ухиляється від своїх обов’язків, гроші можуть стягуватися в примусовому порядку або за рішенням суду, або згідно з виконавчим написом нотаріуса на укладеному договорі про сплату аліментів.

Укладення договору про сплату аліментів буде найбільш зручним рішення в даній ситуації. Складається такий документ в письмовій формі і підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню. У ньому обов’язково повинна бути визначена сума виплат і терміни, в які ці виплати проводяться. Найголовніше, що будь-які умови такого договору не можуть порушувати права дитини, встановлені чинним законодавством.

Основною перевагою укладення договору про сплату аліментів є факт того, що в разі ухилення від своїх обов’язків платника можуть змусити виплачувати аліменти примусово згідно з виконавчим написом нотаріуса на документі, яка вже згадувалася вище. В даному випадку для примусового виконання умов договору не потрібно звертатися в суд, досить звернутися до нотаріуса, який укладав договір, а також до Державної виконавчої служби (ДВС).
А це в свою чергу спрощує вирішення питань пов’язаних з небажанням батька давати згоду на виїзд дитини за кордон.

У тому випадку, якщо колишнє подружжя спокійно і без суперечок встановили розмір аліментів на дитину, при необхідності дана угода можна переглянути або ж взагалі розірвати, але така дія може бути вчинено за взаємною згодою сторін. Будь-які зміни в договорі повинні здійснюватися в тій же формі, в якій договір і полягав, тобто в письмовому варіанті і з подальшим нотаріальним посвідченням.