Свідоцтво про право на спадщину

Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які оформили спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, кожному з них окремо із визначенням прізвища, імені, по батькові і частин у спадщині інших спадкоємців.

Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статтею 1270, статтею одна тисяча двісті сімдесят шість Цивільного кодексу України, — не раніше зазначених у цих статтях строків.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухомість.

Якщо спадщину на нерухоме майно прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім’я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Якщо свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом не всім спадкоємцям і не на все спадкове майно, в тексті його зазначається, яка частина спадщини залишається відкритою.

Якщо особи, які могли б спадкувати одна після одної, померли протягом однієї доби, спадщина відкривається одночасно і щодо кожного з них окремо.

Письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від нього подається спадкоємцем особисто в нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою.

Не допускається прийняття заяв про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяв про їх відкликання, складених від імені спадкоємців їх представниками, які діють на підставі довіреностей.

Неповнолітня особа має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника.

Недієздатні особи неповнолітні, малолітні, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважається такими, що прийняли спадщину, за відсутності заяви від їх імені про відмову від спадщини.

Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини або про відмову від нього, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Прийняття та відмова від спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його законного права на спадщину.

Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині іншого спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь.

При підготовці до видачі свідоцтва про право на законну спадщину або заповіт нотаріус за даними Спадкового реєстру, перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

У разі наявності спадкового договору, нотаріус вимагає надати йому примірника цього договору, якщо з витягу зі Спадкового реєстру не з’явиться предмет спадкового договору

При переході майна за правом спадщини за заповітом до інших учасників цивільних відносин, свідоцтво про право на спадщину видається цим особам.

Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

При наявності виконавця заповіту нотаріус перевіряє обсяг здійснених ним повноважень. Видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом здійснюється після припинення нотаріусом повноважень виконавця заповіту.

Відомості про видачу свідоцтва про право на спадщину підлягають обов’язковій реєстрації в Спадковому реєстрі в порядку, передбаченому Положенням про Спадковий реєстр.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, які прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем.